ПИТАЙ!

У наступному випуску нашої програми ПИТАЙ на ваші питання відповідатиме Сергій Резніченко - художник.
Наталия Космолинская o Сергее Резниченко:

Сеансами проявления назвала бы я то,что делает Сергей с холстом и красками. "...Годы, луны вдаль идут и в вечность, и кисть пойдет искать неуловимых тайн", - написал в XVIII веке нашей эры Ван Вей в "Трактате о живописи", - и это очень близко к сути живописи, которую создает Сергей. "Тщетно, художник, ты мнишь, что творений своих ты создатель! Вечно носились они над землею, незримые оку" - написал Алексей Толстой, и это тоже очень близко к сути живописи, которую создает Сергей. И еще Бог весть сколько цитат можно отыскать при желании у великих мира сего, писавших о себе и о вечности, и это тоже будет близко. Цитаты создадут предвкушение настроения, параллельный медитативный рефрен, но смотреть эту живопись желательно в оригинале. Потому что ее нельзя рассказать, ее нужно ощутить...
"Мне нравится, чтобы живопись не была повествовательной, скованной графическим совершенством. Люблю, когда она стихийна, когда кричит, напрягая неожиданным цветовым пятном, или когда "стонет" томными валерами, выжимая из цвета все силы, или когда она изначально легкая, и бессмысленно к ней придираться и искать чего-то большего. В любом случае, она должна прийтись кому-то по душе. Тому, кто согласился бы с ней жить", - написал Сергей в книге "О себе и о нем" в качестве комментария к своему творчеству. От себя могу добавить, что живопись Сергея не кричит, даже если она истекает максимально активным колоритом. Потому что крик - это по сути другое явление, это резкое нарушение равновесия. Со знаком плюс или минус, но бурный диссонанс относительно предыдущего контекста, предполагающий такую же бурную на него реакцию. Живопись Сергея - другая, Здесь остановлен мир в момент, когда все хорошо, и это устойчивое состояние возможности спокойного, ничем не ограниченного в пространстве и времени созерцания мира в точке его или нашей с ним гармонии -очень нужный нам, уставшим, подарок. Поэтому не важен сюжет, ни художнику, ни зрителям. Какая разница, что он сказал, главное как. В размытости формы растворяется ее функциональная банальность и появляется возможность поливариантного, для каждого входящего своего, смысла. "Какое, милые, у нас тысячелетье на дворе?" - не имеет никакого значения. Во все времена люди всегда были счастливы одинаково - любовью, покоем, надежностью, ощущением умиротворения, которое свернулось в груди пушистым котенком....
Чем дольше вглядываешься в эти полотна, тем глубже они затягивают в свою реальность, искушая паутинным плетением неуловимых ассоциаций, лабиринтами дежа вю, многослойнымизыбями снов... Едва ощутимые авторские реверансы в сторону старых мастеров и импрессионистическая лепка фактуры здесь только способ для наслоения кадров многосложного мира на одном отдельно взятом отрезке холста размером в пару метров. Автор так и создает свою живопись - наслаивая на фон вариацию за вариацией, иногда на одном дыхании, иногда - день за днем, неделя за неделей. Персонажи и аксессуары возникают-исчезают в процессе чуткого прислушивания художника к пульсации их проявления. Мерой проявления здесь служит не разум, потому что Сергей изначально не согласен поддаваться соблазну поддакивать полотну, а ощущение момента равновесия, когда в работе уже ничто не раздражает. Если его пропустить, картина пойдет наслаиваться дальше, к следующему мгновению равновесия. Не остановишь процесс, и он будет длиться и длиться, Впрочем, все полотна Сергея, это, по сути, одна кинолента без начала и конца, для удобства экспонирования размонтированная автором на отдельные блоки-серии и полотна-кадры. Но в этой повторяемости нет монотонности, ибо каждое отдельное полотно проявляется по своей индивидуальной схеме и результат всегда непредсказуем: иногда в нюансах, иногда - глобально, как и каждый день, который мы проживаем в этом мире... ...И снова день. И снова ежедневное потрясающее солнце. И снова длится жизнь, прекрасная или невыносимая только по нашей внутренней команде. И снова Сергей встает к чистому холсту в предвкушении очередного непредсказуемого сеанса проявления...
Більше дивіться на персональному сайті Сергія та Ніни Резніченко.

Ставте питання в цій темі форуму, або надсилайте на адресу zapytay(ат)gmail.com і бажано разом із фотографією автора запитання.

У наступному випуску нашої програми ПИТАЙ на ваші питання відповідатиме Алла Снігур - редактор та ведуча українських новин на радіо Регіна 92.8 ФМ, професійний журналіст радіо Свобода та BBC, редактор газети Svobodný hlas.

Нижче, будь ласка ознайомтеся з її біографією:
Найстарша з трьох дочок родини Снігурів з Буковини. У школі була хорошисткою, залюбки писала твори з української мови та літератури, і для однокласників – за коробку цукерок чи змогу відповідно у них списати дещо на контрольних з математики. Отримавши атестат зрілості, подалася на факультет журналістики до Києва. Вчасно зрозуміла, що балів для вступу не вистачить, отож забрала документи і віддала їх до поліграфічного училища, оголошення якого побачила на першому ж стовпі біля університету. Отримавши диплом коректора (з відзнакою :), здобула журналістську освіту в університеті ім. Шевченка. До Праги поїхала разом з дворічною дочкою. Нині Снігур-молодшій вже 14, а Снігур-старша працює редакторкою чеської регіональної газети в славному місті Лоуни.

Ставте питання в цій темі форуму, або надсилайте на адресу zapytay(ат)gmail.com і бажано разом із фотографією автора запитання.

Мітки: Павло Дюрич

Наступним учасником програми ПИТАЙ! 16 грудня буде ПАВЛО ДЮРИЧ. Активіст громадського руху, соціолог за освітою, політолог за покликанням.


ПАВЕЛ ДЮРИЧ



"Львовский москаль. Пел в хоре мальчиков "Дударик" украинские народные песни. Первым был выбран пионером к 7 ноября. Гордо носил красное знамя и маршируя по дому пел "мы Личата из Личат". Через год узнал от мамы, что «наша страна» не «самая великая». Удивился.

Каторга: 8 лет фортепиано. Миллионы убитых нервных клеток. Школа с углубленным изучением английского языка: дети бандитов, фарцовщиков, стервы-учительницы. Получал много пиздюлей.
Создал «Общество Юных Обольстителей». Писали стихи и прозу, романтически вздыхая над каждым движением "жертвы обольщения". Занимались онанизмом. Много и часто.
Полугодовое обучение в американской глубинке в штате Мичиган. Снег, смайлы, поиметь "fun", ooops и 10 кг лишнего веса. По приезду похудел, полюбил Европу и влюбился в девушку. Родители отправили в Чехию. Не сопротивлялся.

Университет: история искусства, философия, журналистика, чешская филология. Окончил социологию, при чем два раза и планирует в третий.

Любительское: ди-джей, дизайнер, каратист-тхэквондист, ЖЖист, организатор вечеринок для пражских москалей. Профессионально занимается «хохловедением» и «москалезнавством».


ПАВЛО ДЮРИЧ

"Львівський москаль. Співав в хорі хлопчиків "Дударик" українські народні пісні. Першим був вибраний піонером до 7 листопада. Гордо носив червоний прапор і маршируючи по будинку співав "ми Лічата із Лічат". Через рік дізнався від мами, що «наша країна» не «найбільша». Здивувався.

Каторга: 8 років фортепіано. Мільйони убитих нервових клітин. Школа з поглибленим вивченням англійської мови: діти бандитів, фарцовщиків, стерви-вчительки. Отримував багато піздюлей. Створив «Суспільство Юних Спокусників». Писали вірші і прозу, романтично зітхаючи над кожним рухом "жертви зваблювання". Займалися онанізмом. Багато і часто. Піврічне навчання в американській глибинці в штаті Мічіган. Сніг, смайли, мати, "fun", ooops і 10 кг зайвої ваги. По приїзду схуднув, полюбив Європу і закохався в дівчину. Батьки відправили до Чехії. Не чинив опір.

Університет: історія мистецтва, філософія, журналістика, чеська філологія. Закінчив соціологію, при чому двічі і планує в третій.

Любительське: ді-джей, дизайнер, каратист-тхеквондист, ЖЖіст, організатор вечірок для празьких москалів. Професійно займається «хохловеденям» і «москалезнавством».

____________________________________
Будь ласка надсилайте нам запитання у коментарях до цього повідомлення, у форумі forum.pytay.com або надсилайте на zapytay(ат)gmail.com (бажано із фотографіями авторів питань).

Народився в селі Сілець 03.03.1964 в сімїі вчительки і фармацевта. Був наймолодшою дитиною, два старші брат його об’їдали, тому страждав від недостачі вітамінів. В 1982 році успішно закінчив середню школу і поступив на лісогосподарський факультет Української Сільськогосподарської Академії в Києві, зараз УАУ. Коли закінчив –невідомо, так як був переслідуванний органами КГБ за "український буржуазний націоналізм", тому викладачі відмовлялися бути керівниками дипломної роботи. Після отримання диплому займався сільським господарством - вирощував картоплю, цукрові буряки, пшеницю, кукурудзу, капусту, помідори, огірки, баклажани. А також ходив до лісу по гриби, ягогди, малину, чорниці і ожини. В кінці 90-х переїхав з Сільця до Праги, де відкрив галерею Сучасного Українського Мистецтва www.zuzuk.cz , над різнобічним розвидком якої працює і досі. Самостійно виховує 13-річного сина Ореста.

З часу далекого 2001 інтернет-технології значно розвилися, інтернет-новини сміливо конкурують з їх традиційними паперовими побратимами. Ми також вирішили не пасти задніх і представляєм на ваш розсуд, наразі, пілотний проект ПИТАЙ!
Ця програма є аналогом інтернет-чатів, проте відповіді учасника записуються в студії у відео-форматі та публікуються в цьому блозі. Тобто після анонсу участі відомої та цікавої людини відвідувачі сайту ставлять питання у нашому форумі, а цей список питань буде ставитись учаснику під час запису програми.

Сподіваємось на вашу активність. Ставте питання, критикуйте, пропонуйте, а можливо навіть і підтримуйте нас.

Мітки: pytay.com ПИТАЙ abstract